Слобожанський ліцей

ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Знати та виконувати вимоги нормативних документів з питань цивільного захисту.

Виконувати правила безпеки у повсякденній діяльності, не допускати порушень виробничої та технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки.

Вивчати основні способи захисту населення та територій від НС, знати прийоми надання першої медичної допомоги потерпілим, уміти користуватись колективними та індивідуальними засобами захисту.

Виконувати встановлені правила поведінки при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій, виконувати розпорядження та інші законні вимоги посадових осіб цивільної оборони.

Надавати допомогу і приймати участь у проведенні пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Сигнал «УВАГА ВСІМ!» передує інформації про екстрені повідомлення.

Подається включенням сирен, гудками підприємств, транспорту й інших засобів з метою привернення уваги населення. По цьому сигналу необхідно включити радіо, радіотрансляційні і телевізійні приймачі для прослуховування екстрених повідомлень:

ПОЖЕЖА

1. Перед тим, як увійти в приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною.

2. Відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря.

3. В сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись.

4. Для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину.

5. У першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей.

6. Пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток.

7. Виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер.

8. Побачивши людину, на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу.

9. Якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум'я, ні в якому разі не біжіть - це ще більше роздуває вогонь.

10.Під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, воду, пісок, землю, кошму та інші засоби гасіння вогню.

11. Бензин, газ, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом.

12. Якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

Пожежа застала вас у приміщенні:

1. Ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу.

2. Обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти.

3. Щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку.

4. Присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть "Допоможіть, пожежа!", а якщо ви не в змозі відкрити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду.

5. Якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов'язково зачиніть за собою всі двері).

6. Якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину. Під час пожежі заборонено користуватися ліфтами.

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду.

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах.

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати травмування людей та тварин, спалахи будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів ліній електромереж та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

Ви опинилися в осередку пожежі:

1. Не панікуйте та не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом.

2. З небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню.

3. Якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини.

4. Гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум'я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами, будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас.

5. Під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу.

6. Особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів.

7. Після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Як урятувати під час пожежі у лісі (степу):

- відчувши сильний запах диму або побачивши вогонь, перш за все визначте напрям вітру;

- якщо вітер дме у напрямку пожежі, не лякайтеся, йдіть проти вітру;

- якщо в лісі горить тільки приґрунтовий покрів (листя, хвоя, трава), це означає, що пожежа – низова. Її фронт можна швидко перебігти, рухаючись проти вітру і захищаючи органи дихання верхнім одягом;

- якщо в лісі горять дерева або в степу висока трава, це означає, що виникла дуже небезпечна верхова пожежа;

- якщо поблизу є водойма, за змогою перечекайте у воді, поки пройде фронт вогню, захищайте органи дихання вологим одягом;

якщо поблизу немає водойми, рухайтесь перпендикулярно до напряму вітру

Правила поведінки під час пожежі у навчальному закладі

у випадку, коли поруч з учнем нема дорослої людини

1. Пожежа у твоєму класі, приміщенні навчального закладу, в якому ти знаходишся:

- якщо можеш вийти з класу через двері, рятуйся сам і допоможи іншим людям;

- якщо вихід перекрито вогнем, але ти знаходишся не вище другого поверху або поряд дерево чи пожежна дробина, вибирайся з класу через вікно;

- під час пожежі не можна ховатися в глухі кути, під парти, шафи, у коморі тощо;

- захищай органи дихання і закрий щілини під дверима (краще вологими ганчірками);

- подавай сигнали рятувальникам.

2. Пожежа в коридорі навчального закладу:

- перш ніж визирнути в коридор, торкнись тильною стороною долоні ручки вхідних дверей. Якщо вона гаряча, не відчиняй, там пожежа;

- якщо ручка дверей холодна, визирни в коридор. Якщо там вогонь або багато диму, зачини двері;

- якщо диму небагато, але він йде знизу, це означає, що пожежа на нижніх поверхах. Не спускайся вниз, зайди в клас, зачини двері, чекай на допомогу рятувальників;

- якщо неможливо залишити приміщення і в тебе є мобільний зв’язок, зателефонуй за номером 101, щоб повідомити про себе. Зачинись у приміщенні з виходом до вікна;

- якщо пожежа сталася вище поверхом, попередньо захистивши органи дихання, спускайся вниз сходами.

АВАРІЯ НА АТОМНІЙ ЕЛЕКТРИЧНІЙ СТАНЦІЇ

Отримавши повідомлення штабу Цивільного захисту (ЦЗ) про аварію на АЕС, необхідно:

- оповістити працівників і дітей про аварію та можливе забруднення місцевості і поставити завдання із захисту дітей від ураження (відповідальний – керівник навчального закладу);

- негайно укрити дітей в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40-100 разів;

- уникати паніки. Слухати повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.

- уменшити можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення, провести додатково його герметизацію: затулити вікна, двері, горища, заклеїти в них щілини (відповідальні – класні керівники, вчителі, вихователі);

- організувати та провести йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб. (відповідальний - медсестра);

- прогнозувати радіаційну обстановку за даними місцевого штабу ЦЗ (відповідальний – керівник навчального закладу);

- ввести режим радіаційного захисту (відповідальний – керівник навчального закладу);

- уточнити місце початку евакуації. Допомогти дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу. Організувати евакуацію працівників і членів їх сімей згідно з вказівками штабу ЦЗ (відповідальний – керівник навчального закладу).

- швидко зібрати необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.

- провести додатково герметизацію харчових продуктів, питної води (відповідальний – завідуючий їдальні, столової);

- по можливості негайно залишити зону радіоактивного забруднення.

- перед виходом з будинку вимкнути джерела електро-, водо- і газопостачання, взяти підготовлені речі, одягнути протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.

- з прибуттям на нове місця перебування, провести дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

- дізнатися у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Запам'ятайте!

1. Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.

2. Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.

3. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.

4. У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.

5. У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання - протигаз, респіратор, ватно-марлева чи протипилова пов'язка, зволожена марлева пов'язка, хустинка або будь-яка частина одягу; для захисту шкіри - спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

ПРИ АВАРІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ З ВИКИДОМ СДОР

(сильно діючі отруйні речовини)

Отримавши повідомлення штабу ЦЗ про аварію на хімічно небезпечному об'єкті з викидом аміаку (хлору та ін.) та небезпеку хімічного зараження, необхідно:

- негайно оповістити працівників та вивести дітей із зони зараження в безпечне місце (відповідальний – керівник навчального закладу);

- укрити дітей у приміщенні в разі неможливості негайно вийти із зони зараження, провести додатково герметизацію приміщення (відповідальні – вихователі, вчителі, класні керівники);

- провести додатково герметизацію харчових продуктів, питної води (відповідальний – зав. їдальні, столової);

- евакуювати дітей у безпечне місце після проходження першої хмари забрудненого повітря, якщо евакуація не проведена до її проходження (відповідальні – вихователі, вчителі, класні керівники);

- виявити уражених дітей та надати їм медичну допомогу, у разі необхідності направити до лікарні (відповідальний – медсестра);

- доповісти начальнику відділу освіти ХРДА про стан справ (відповідальний – керівник навчального закладу).

Надання першої допомоги при ураженні СДОР

(сильнодіючих отруйних речовин)

В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії СДОР. Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5% розчином лимонної кислоти. Винесіть потерпілого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло.

Запам'ятайте!

Перша медична допомога ураженим СДОР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких СДОР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.

При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30% альбуциду, в ніс - оливкове масло.

При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.

ОБЕРЕЖНО – РТУТЬ

Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення - +38,90 С.

З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень - 0,0003 мг/м3; для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м3. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головна біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головна біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з'являються - головна біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

При забрудненні ртуттю, її парами:

негайно повідомити штаб району МНС та санепідемстанцію (відповідальний – керівник навчального закладу);

вивести дітей із забрудненої території та виключити доступ до неї (відповідальний – керівник навчального закладу);

відчинити настіж усі вікна у приміщенні. Захистити органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язко

зробити механічне вилучення ртуті: зібрати вакуумною відсоскою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті - забороняється. (відповідальний - медсестра);

вимити забруднені місця мильно-содовим розчином (400гр мила і 500гр кальцинованої соди на 10 л води) або розчином перманганату калію (20гр на 10 л води).

доповісти начальнику відділу освіти ХРДА про стан (відповідальний – керівник навчального закладу);

- негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію.

Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією.

Демеркуризація може проводитись двома способами:

1. Хіміко-механічним - механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання).

2. Механічним - механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).

Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.

організувати демеркурізацію та санітарний контроль за її проведенням – утримання парів ртуті в повороті, приміщення після демеркурізацію не більше 0,0003 мг/м3 (відповідальний – керівник навчального закладу);

зачинити приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб.

утримувати в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-200 С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт.

Вичистити та промити міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

зробити двічі контроль з інтервалом 7 днів за утриманням парів ртуті (відповідальний - медсестра);

ПРИ ЗАГРОЗІ ВИНИКНЕННЯ ЗАТОПЛЕННЯ

(катастрофічного затоплення)

Отримавши повідомлення про загрозу затоплення від штабу ЦЗ (МНС) необхідно:

- зібрати працівників, довести до них обстановку та поставити завдання відповідно до розпорядження штабу ЦЗ (МНС);

- видати попереднє розпорядження щодо організації усіх видів забезпечення можливих дій;

- погодити з місцевим штабом ЦЗ послідовність та порядок евакуації із зони затоплення;

- зосередити на верхніх поверхах м’який інвентар та наочне приладдя;

- відключити електрику, газ, воду;

- евакуювати працівників і членів їх сімей.

Повінь, паводок

Фактори небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварії на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин.

Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникаютьзсуви та обвали.

Дії у випадку загрози виникнення повені, паводка:

1. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.

2. Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

3. Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.

4. Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть все у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.

5. Від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.

6. Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.

7. Переженіть худобу на підвищену місцевість.

Правила поведінки на підтопленій території:

якщо повінь застала вдома, вимкніть електрику та газ, перенесіть необхідні речі на верхні поверхи, на горище, взуйте гумові чоботи, одягніть куртку. Візьміть запас води і продуктів харчування;

якщо немає можливості вибратися з будинку і пройти до пункту евакуації або на підвищене місце, перейдіть на верхній поверх або горище і кличте на допомогу;

якщо вода застала в лісі або в полі, знайдіть предмет який допоможе утриматися на воді, вийдіть на підвищене місце або залізьте на дерево і кличте на допомогу.

ЯК ДІЯТИ, ОПИНИВШИСЬ ПІД ЗАВАЛОМ У ЗРУЙНОВАНОМУ БУДИНКУ:

- покликати на допомогу;

- якщо хтось відгукнувся, повідомити місце перебування і що сталося;

- спокійно чекати, поки розберуть завал;

- якщо ніхто не чує, спробувати вивільнити руки і ноги;

- роздивитись, якими предметами завалений;

- якщо вони не надійно важкі, обережно розбирати завал. Намагатися не зачепити те, на чому все тримається;

- якщо не видно, чим завалений, або предмети, які на вас впали. Дуже важкі, терпляче кликати на допомогу кілька годин;

- якщо ніхто не чує, все-таки спробувати розібрати завал;

- звільнившись, оглянути себе, якщо необхідно, надати собі першу допомогу: зупинити кровотечу, зафіксувати зламану кінцівку;

- якщо не зможете вибратись з будинку, намагайтеся сповістити про себе (якщо є можливість, скористайтеся телефоном мобільного зв’язку, стукайте по трубах опалення, голосно кличте на допомогу);

- очікуйте допомоги, намагайтеся уникнути переохолодження: постеліть щось на підлогу, ляжте на бік, підклавши під себе руку, коліна підтягніть до грудей.

СИЛЬНИЙ ВІТЕР, ШКВАЛИ ТА СМЕРЧІ

Сильні вітри, шквали та смерчі - стихійне лихо, яке виникає в будь-яку пору року.

Синоптики відносять їх до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше всього вдається оголосити штормове попередження.

Фактори небезпеки сильних вітрів, шквалів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.

Сильні вітри, як правило супроводжуються зливами, що призводять до затоплень місцевості.

Дії при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження:

1. Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку та рекомендації про порядок дій.

2. Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

3. Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

4. Підготуйтесь до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

5. Приберіть майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу, машину поставте у гараж.

6. Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибами.

7. Щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

8. Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправляйте їх у такі дні у дитячий садок та школу.

9. Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі. 10.Худобу поставте у капітальному хліві, двері та ворота міцно зачиніть.

11.Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега.

Дії під час стихійного лиха:

1. Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

2. Закрийте вікна та відійдіть від них подалі.

3. Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро- та газо- постачання.

4. Зберіть документи, одяг та найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.

5. Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях - коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію.

6. Не намагайтесь перейти в іншу будівлю - це небезпечно.

7. Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.

8. Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.

9. Якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.

10. Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

11. Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об'єктів та дерев.

12. Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути.

Дії після стихійного лиха:

1. Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію. Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

2. Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Обов'язково кип'ятіть питну воду.

3. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу. Перевірте, чи не існує загрози пожежі. При необхідності сповістіть пожежну охорону. Не користуйтеся телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

4. Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути.

5. Не виходьте відразу на вулицю - після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися.

6. Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь: частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки.

7. Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого. Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

8. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.